Про целіакію у дітей розповіла лікар-гастроентеролог дитячий Ляна Коваленко

На сьогодні у клінічній практиці виділяють 3 види «глютенозалежних захворювань»: целіакія, непереносимість глютену без целіакії (НГБЦ) і алергія на злакові, зокрема пшеницю.

Глютен –  частина білків злакових культур (переважно – пшениці, жита, ячменя та вівса за умов забруднення останнього іншими злаками). Глютен та його розчинна фракція – гліадин, потрапляючи до організму генетично схильних осіб, призводять до запуску реакцій місцевого запального процесу в слизовій оболонці тонкої кишки та активації системних імунологічних змін (аутоімунних реакцій) організму в цілому.

Незважаючи на те, що сьогодні целіакія діагностується незалежно від віку, все ж саме розробкою та прийняттям міжнародних стандартів-рекомендацій щодо діагностики та лікування целіакії у дітей займається група експертів-педіатрів з Європейського товариства педіатрії, гастроентерології, гепатології та нутриціології (ESPGHAN) і у 2020 р. з’явилися нові рекомендації. Також оновили підходи із менеджменту целіакії і експерти Американського коледжу гастроентерології (ACG) в 2023 році,  що відкрило нові перспективи у спостереженні таких хворих.

Сучасні концепції підходів до діагностики целіакії включають: анамнез, клінічне обстеження, серологічні тести, генетичне тестування, гістопатологічні дослідження, але жоден з цих методів не може вважатися достатнім для встановлення діагнозу.

Чому ж, не дивлячись на велику кількість авторитетних міжнародних рекомендацій, верифікація діагнозу «Целіакія» залишається досить складним завданням не тільки для сімейних лікарів, лікарів педіатрів, але і для лікарів гастроентерологів, генетиків, алергологів, імунологів?

Поширеність целіакії  в Україні за результатами досліджень Українського товариства целіакії така: зареєстровано приблизно 2000 хворих із доведеним діагнозом глютенової ентеропатії. Таким чином, більшість українців, хворих на целіакію, не знають про свою проблему та не отримують адекватного лікування, перебуваючи в персистуючому хворобливому стані з різноманітними скаргами, які знижують якість життя та призводячи до формування тяжких та життєво небезпечних ускладнень.

Целіакія маніфестує в дитячому віці від 6 до 24 місяців після введення глютену в раціон дитини. Між початком вживання глютену та появою симптомів може бути латентний період. Але все ж, які симптоми повинні насторожити лікаря первинної ланки: по-перше, це хронічна діарея, анорексія, здуття та біль в животі, недобір маси тіла, можливе блювання. Зазвичай симптоматика немовлят відрізняється від симптоматики у дітей старшого віку. Для більш старших дітей провідним симптомом є біль в животі. Також целіакія може супроводжуватися діареєю (випорожнення часто об’ємні, з неприємним запахом) або закрепом. Поширеними позакишковими проявами є затримка лінійного росту та статевого дозрівання, хронічна анемія, остеопенія, остеопороз, дефект зубної емалі, дратівливість, хронічна втома, нейропатія, артрит, артралгія, аменорея та підвищення рівня печінкових ферментів, ризик злоякісних новоутворень.

Саме різномаїття клінічної симптоматики дозволяє виділити клінічні фенотипи захворювання відомі, як типова, атипова, субклінічна, симптоматична, безсимптомна целіакії.

Згідно з сучасними рекомендаціями, для верифікації діагнозу дорослим і дітям з підозрою на целіакію рекомендовано проводити езофагогастродуоденоскопію з біопсією слизової дванадцятипалої кишки в декількох точках. У дітей альтернативним методом діагностики може слугувати поєднання дуже високого рівня антитіл класу імоноглобуліну (Ig) A до тканинної трансглутамінази і позитивних антитіл до ендомізію у двох зразках крові. Ті ж критерії можуть бути використані для встановлення ймовірного діагнозу целіакії у дорослих, які відмовляються від проведення ендоскопічного дослідження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) або за наявності протипоказань до процедури. Позитивний серологічний тест може свідчити на користь діагнозу целіакії, проте жоден одиничний аналіз не є 100% специфічним для целіакії, а точність діагностики суттєво варіює між різними лабораторіями.

Лікування дітей з целіакією включає призначення  безглютенової дієти протягом усього життя. З раціону дитини слід повністю виключити пшеничну, вівсяну, манну, ячмінну каші, хлібобулочні та макаронні вироби. Батькам та оточенню хворих необхідно завжди пам’ятати про «прихований» глютен, який є в ковбасних продуктах, рибних консервах, дитячих консервах, напівфабрикатах, йогурті, майонезі, морозиві, маргарині, а також у стабілізаторах і емульгаторах, які додають у продукти, медичних препаратах, в тому числі – полівітамінних комплексах, в зубних пастах, жувальних гумках тощо.

Дитині дозволено вживати: молочні продукти, м’ясо, рибу, фрукти, овочі, рис, гречку, кукурудзу, бобові. Існують спеціальні безглютенові продукти харчування (навіть макарони та кондитерські вироби), які безпечні для вживання.

Ефективність лікування оцінюється через рік безглютенової дієти за зникненням клінічної симптоматики. Суворе дотримання дієти (протягом усього життя), дозволяє досягти стійкої ремісії, сприяє відновленню слизового шару тонкої кишки, запобігає рецидивам захворювання, які знижують ризик розвитку ускладнень  у довгостроковій перспективі.

Ляна Коваленко, лікар гастроентеролог дитячий педіатричного відділення ЦСПД КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського ПОР»