1 липня виповнюється 125 років від дня народження Валентина Йосиповича Антощенко-Оленєва – графіка та сценографа, заслуженого діяча мистецтв Казахстану

До 1938 року Валентин Антощенко-Оленєв працював художником газети та книжкових видавництв у Кзил-Орді та Алмати (Казахстан).

Заарештований 13 березня 1938 року, засуджений до 10 років таборів з наступною поразкою у правах на 5 років. Термін відбував на Колимі, табірний пункт Ягодноє та інші.

Звільнений у березні 1948 року, прийнятий художником до видавництва «Радянська Колима». У 1955 році магаданські художники на своїх організаційних зборах вирішили провести першу обласну виставку. У рамках підготовки до її проведення при Будинку народної творчості було створено вечірню студію малюнку та живопису, керувати якою запросили Антощенко-Оленєва.

У лютому 1956 року відбувся перший творчий звіт студійців. Пізніше був сценографом Магаданського музично-драматичного театру імені Максима Горького. Реабілітований 1957 року. Від 1958 року жив в Алмати.

Основні твори — станкові гравюри, книжкові ілюстрації, плакати. Валентин Антощенко-Оленєв створював станкові ліногравюри на шевченківські теми, зокрема, «Думи мої, думи» (1961), «У неволі» (1961), «Солдатський хліб» (1964), «Шевченко і Каракоз» (1964), «Вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров'ю волю окропіте…» (1964). Писав портрети відомих діячів, ілюстрував книги для видавництв. З творчими відрядженнями побував у Фінляндії, Афганістані, Індії, Японії. З поїздок привозив численні етюди, малюнки, на основі яких, створював серії гуашей, акварелей, ліногравюр.

Твори на східну тематику відзначаються високою культурою виконання, декоративністю і монументальністю форми.

Учасник виставок у Алмати (з 1935), Магадані, Іркутську (1956), Ленінграді (1958), Ташкенті, Кустанаї (1958), Караганді; персональні — в Алмати (1962). Окремі роботи зберігаються в музеях Казахстану.