08 вересня 2025, 11:43
Кіберполіція підготувала поради, які допоможуть батькам, педагогам і самим учням убезпечити себе в цифровому середовищі.
Цифрове насильство: що це таке і чому воно небезпечне
Цифрове насильство – дії у мережі, які завдають шкоди дитині чи дорослому психологічно, репутаційно або навіть фізично. Воно може проявлятися по-різному:
Кібербулінг – приниження, образи, поширення чуток чи компромату в інтернеті. Такі дії не лише шкодять психіці дитини, а й мають правові наслідки, адже булінг карається законом.
Кібергрумінг – коли зловмисники видають себе за ровесників, поступово входять у довіру дитини й використовують це для шантажу, виманювання фото чи навіть вчинення насильства.
Кіберсталкінг – переслідування в мережі: нав’язливі повідомлення, погрози, відстеження онлайн-активності або поширення приватної інформації.
Секстинг і шантаж – вимагання інтимних зображень чи листування, їх подальше використання для погроз чи поширення.
Аутинг – оприлюднення чужої особистої або інтимної інформації без згоди людини.
Сексистська мова ворожнечі – принизливі висловлювання за ознакою статі чи зовнішності.
Кожен із цих проявів може мати серйозні наслідки. Саме тому важливо навчити дітей правильно реагувати та не залишати проблему без уваги.
Як розпізнати загрозу і допомогти дитині
Звертайте увагу на зміни поведінки. Якщо дитина раптово уникає інтернету або, навпаки, проводить там надто багато часу в тривожному стані, це може бути сигналом проблеми.
Запитуйте напряму. Відкрите запитання «чи хтось образив тебе в інтернеті?» може стати приводом для довірливої розмови.
Фіксуйте докази. Якщо дитина отримала образливі чи загрозливі повідомлення, важливо зробити скріншоти й зберегти їх для звернення до кіберполіції.
Кібергігієна: що має знати кожен школяр
Поряд із небезпекою цифрового насильства діти стикаються і з технічними загрозами: вірусами, зламом акаунтів чи викраденням персональних даних. Щоб цього уникнути, варто дотримуватися базових правил:
Захист пристрою. Встановіть антивірус, оновлюйте його та обмежте доступ до небезпечних ресурсів.
Акаунти для навчання. Реєстрацію на освітніх платформах робіть разом із дитиною. Для входу використовуйте лише окремі облікові записи з двофакторною автентифікацією.
Надійні паролі. Поясніть, що паролі мають бути складними та різними для кожного сервісу. Їх не можна передавати навіть друзям.
Безпечне користування програмами. Дитина має встановлювати лише ті додатки й месенджери, які схвалили вчителі чи батьки.
Обережність із файлами. Невідомі посилання чи вкладення – потенційний ризик зараження вірусом, навіть якщо їх надсилають знайомі.
Захист персональних даних. Жодних адрес, телефонів, номерів банківських карток чи копій документів у відкритому доступі. Видалити особисту інформацію з мережі майже неможливо.
Важливість довіри й комунікації
Не менш важливо, ніж технічний захист, – створення довірливих відносин. Дитина повинна знати, що у будь-якій ситуації може звернутися до батьків чи вчителів і отримати підтримку.
Також варто формувати культуру етичного онлайн-спілкування: пояснити, що агресія і булінг у мережі є неприпустимими, а за систематичне цькування настає юридична відповідальність.
Куди звертатися по допомогу
Якщо дитина постраждала від кібернасильства:
зберіть усі докази (повідомлення, електронні листи, скріншоти);
зверніться до кіберполіції через офіційний сайт або найближчий підрозділ поліції;
за потреби скористайтеся безоплатною правничою допомогою, яка надає консультації та представництво в суді постраждалим від насильства.
За інформацією Департаменту кіберполіції Національної поліції України
Підпишіться, щоб отримувати листи.