140 років від дня народження художника Соломона Розенбаума

Публікацій, присвячених дослідженню творчості Розенбаума, як і самих творів художника збереглося замало. Це пояснюється трагічністю долі його малярської і графічної спадщини, більшість якої загинула під час Другої світової війни. Жахлива доля спіткала і самого мистця – його спалили фашисти у 1941 році.

Народився Соломон Розенбаум 1885 року у Полтаві в родині крамаря. Майже все життя прожив у центральній частині міста (будинок по вулиці Соборності, 12). Тут закінчив чотирикласне реальне училище. Протягом 1901-1908 рр. навчався в Одеському художньому училищі. Фахову освіту С. Розенбаум отримав в Одеському художньому училищі (1901-1908) у Киріака Костанді, продовжив її в майстерні Івана Мясоєдова (у 1916 році отримав на виставці в Петербурзі срібну медаль за твір "Полтавська дача Мясоєдова"). Починаючи з 1915 року, С. Розенбаум брав активну участь у художніх виставках. Основна творча діяльність художника припадає на радянський період. 1926 року він демонструє свої твори на виставці картин Полтавської філії Асоціації художників революційної Росії (АХРР), а з 1927 р. і до 1941 р. стає постійним експонентом Асоціації художників Червоної України (АХЧУ), обласних та республіканських виставок.

Пріоритетним напрямом у житті Соломона Розенбаума у 1909—1941 роках була учительська та викладацька діяльність. Одним з перших навчальних закладів, в якому він починав викладати, стала гімназія В. А. Морозовської (згодом – трудова школа № 6). У 1923—1939 роках він також працював у полтавській середній школі № 4. У 1939 році Соломона Розенбаума було прийнято на роботу викладачем до Полтавського інституту сільськогосподарського будівництва. Крім того, він одночасно проводив заняття й у Полтавському обласному будинку народної творчості.

1928 року він з групою художників відвідав Дніпрельстан. У 1935 році разом з художником Іваном Орловим працював у Ворошиловграді (нині - Луганськ) у паровозобудівельному цеху, виконуючи численні замальовки для панно Будинку громадських організацій «Складання паровоза „Фелікс Дзержинський“».

Провідним жанром творчості Розенбаума був пейзаж, оспівування природи рідної Полтавщини. Його роботи вирізняються витонченим почуттям декоративізму, смаку, своєрідною художньою лексикою і світовідчуттям, пластичною мовою, ритмом, тонким ненав’язливим психологізмом. В останні роки перед Другою світовою війною художник пише низку індустріальних пейзажів, зокрема «Дніпрогес» і «Домни в Макіївці».

Працював мистець також і над монументальним малярством, створивши низку панно. Соломон Аронович був єдиним у Полтаві художником, який працював у живописній манері лінеаризму. Його пейзажі зберегли для нащадків вигляд передвоєнної Полтави, втрачений під час війни.