Всі подані електронні декларації проходять автоматизовану перевірку, а в разі виявлення ризиків матиме місце подальше повне дослідження поданої декларації.
Варто відзначити, що завершальним етапом проведення повної перевірки декларації є виявлення ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів. Саме на цьому етапі перевіряється наявність фінансової можливості декларанта та його родичів набути активи, тобто підтвердити законність джерел походження коштів, за які набуто активи. Йдеться про будь-який вид активу: грошові кошти, криптовалюта, нерухомість, автомобілі та інше.
Одним із важливих моментів є визначення в процесі перевірки розміру відомостей у декларації, що не відповідають дійсності, а саме поняття „недостовірні відомості у декларації” та „неточні відомості у декларації”.
Недостовірними є відомості, зазначені у декларації, які відрізняються від достовірних на суму, що перевищує 150 прожиткових мінімумів (499 200 грн у 2026 році) для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, та/або відомості, які не дають змоги ідентифікувати члена сім’ї суб’єкта декларування чи об’єкт декларування. Відомості у декларації, що відрізняються від достовірних на суму, що не перевищує 150 ПМ, вважаються неточними.
У разі виявлення ознак необґрунтованості активів після завершення повної перевірки декларанту надається можливість протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом із відповідними доказами.
Якщо декларантом не буде надано у зазначені строки письмові пояснення чи докази, в подальшому судом такі активи можуть бути конфісковані та стягнуті у державний бюджет за правовим механізмом цивільної конфіскації.
Нагадаємо, із набранням чинності Закону України № 4496-IX підвищено розмір недостовірних відомостей, за зазначення яких особа, може бути притягнута до адміністративної відповідальності - із 100 до 150 ПМ (1 ПМ - 3328 грн), а до кримінальної - із 500 до 750 ПМ.
Підпишіться, щоб отримувати листи.