Звернення начальника Полтавської ОВА Віталія Дяківнича з нагоди Дня залізничника

У перші дні повномасштабного вторгнення вокзали стали місцями прощання зі звичним життям. Матері з дітьми, літні люди, поспіхом зібрані валізи. Люди залишали свої домівки, не знаючи, куди їдуть, на скільки і чи зможуть колись повернутися. Ніхто не знав, що буде завтра. Але залізничники знали, що робити.

Вони вивозили людей із небезпеки й поверталися за наступними. Доставляли гуманітарну допомогу та все необхідне нашим військовим. Зберігали сполучення між містами, коли країна переживала найважчі дні.

Майже п’ять років потому ця робота залишається щоденним випробуванням. росія б’є по вокзалах, депо, локомотивах і залізничній інфраструктурі. А залізничники, попри небезпеку, відновлюють пошкоджене, забезпечують рух поїздів і роблять усе, щоб люди могли дістатися туди, де на них чекають.

За кожним рейсом – праця машиністів, провідників, диспетчерів, чергових станцій, колійників, ремонтних бригад. І за кожним із них – родина, яка хвилюється, чекає дзвінка й найбільше хоче, щоб рідна людина повернулася додому.

Дякую кожному залізничнику Полтавщини й усієї України. За врятовані життя, за евакуаційні рейси, за доставлену допомогу, за можливість навіть під час війни сісти в поїзд і доїхати до тих, кого любиш.

Схиляємо голови перед пам’яттю залізничників, чиї життя забрала ця війна.

Бажаю вам повертатися з кожної зміни живими й неушкодженими. Нехай у ваших родинах буде якомога менше тривожних очікувань. І нехай настане день, коли поїзди возитимуть людей не від війни, а лише назустріч тим, кого вони люблять.

З Днем залізничника! Дякую за вашу працю!

З повагою начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич